«ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ НАВИЧОК ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ»

«ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ НАВИЧОК ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ»

Діти досить часто не усвідомлюють свої дії і поведінку; незібрані, неуважні, неорганізовані, лякаються труднощів і нестандартних ситуацій. Формування навичок подолання труднощів сприяє удосконаленню адаптивних можливостей, є обов'язковим показником готовності до школи.
    Гармонійно сформована система відношень дитини до себе, до інших суттєво впливає на набуття нею позитивного досвіду подолання життєвих труднощів і збереження емоційної рівноваги в ситуації, яка вимагає додаткової мобілізації організму. Виховання прагнення до подолання труднощів не повинно бути окремим завданням. Воно повинно вирішуватися у комплексі з вихованням самоповаги, впевненості у собі і прийняття оточуючих людей такими, якими вони є.
    Як відомо, конфліктні ситуації між людьми часто виникають із – за непорозуміння один одного. Перш за все, якщо один із партнерів не бажає встановлювати контакт або агресивно спрямований, але іноді достатньо не точно, не зрозуміло висловити власну думку, щоб не досягти очікуваного непорозуміння. Це особливо стосується дошкільників, бо їх активний словниковий запас ще недостатній, недосконалий. Крім того, однією з причин недосягнення позитивного результату у будь – якій діяльності є відсутність чіткої мети, і звідси, цілеспрямованості дій. Спостереження за дітьми під час самостійних ігор показують, що дуже часто дошкільники самі не знають якого результату вони б хотіли досягнути. Зосередження уваги на питаннях «Що я люблю робити?», «Який в мене настрій?», «Що я відчуваю?» стимулюють розвиток самопізнання, розширюють самосвідомість.
    Успішність подолання складних ситуацій старшими  дошкільниками, крім індивідуально – типологічних особливостей, залежить від розвитку самосвідомості, навичок взаємодії та самостійності.
    Формуючи навички подолання труднощів, перш за все необхідно створити демократичну систему відносин у колективі, атмосферу взаємоприйняття через доброзичливе, довірче відношення дорослих і благоприємне положення дитини серед однолітків, за допомогою:
•    фіксації уваги групи лише на позитивних здібностях і вчинках кожного;
•    надання емоційної підтримки;
•    можливості самореалізуватися;
•    спрямованості педагогічного впливу на оволодіння дітьми способами розуміння внутрішнього стану інших людей;
•    відсутності публічного засудження, висміювання.
    Будь – яке завдання, запропоноване дітям, повинно бути не лише цікавим, але й достатньо складним, для того, щоб діти постійно накопичували досвід мобілізації власних сил, досвід успішного подолання труднощів.